Хоч не стидно буде…


А назвіть но мені хоч одну серйозну опозиційну силу, яка не орієнтується на Росію. Ну може радикали Ляшка.
Ви помітили як змістився вектор “опозиційної” риторики:
– В Європі нас ніхто не жде, безвіз віднімуть, Захід втомився… І одночасно вже нав’язується-зондується думка: а мо Рашка.
Та хай буде рашка, радісно відповідають таксисти, лісоруби, бляхери, контрабандисти, бурштинокопачі, колишні міліціонери, чиновники і інші “прасті люде”. Хай буде, аби не ця влада.
Ну що ж – хай буде по вашому. Тільки от яка заковика:
– таксистам таки дозволять крутити шансон, але обкладуть податками, або витіснять з ринку:
– лісоруби таки й далі будуть рубати ліс, але десь недалеко від полярного кола;
– бляхери з радістю віддадуть свої бляхи державі, ще й доплатять;
– контрабандистів і бурштинокопачів просто перестріляють – так дешевше;
– колишні, а ви будете сидіти без пенсії, але з вірою в свою велич, бо новій імперії ви і на хрін не потрібні, там у них такого добра…

Ну немає у вас національної самосвідомості, ну не болить у вас серце за рідну землю, але невже вас, блін, нічому не вчить приклад Криму. Почитайте форуми – корінних просто видавлюють, незалежно від орієнтації. Я вперше в житті бачу таку кількість людей, в якої бажання хапнути і ненависть до конкретної особи затьмарили інстинкт самозбереження. Ну не подобається вам нинішня влада – нормально. Творіть власну політичну силу, але проУКРАЇНСЬКУ, з такими політиками, які здатні протистояти рашці.
Бачите таких?
Ні?
Тоді ростіть їх. А поки терпіть нинішню владу і працюйте на благо України, на своє благо, на благо своїх дітей. Перестаньте знищувати державу, бо це наша держава і від нас залежить якою вона буде. Її потрібно, захищати і вдосконалювати, а не знищувати…

Серце, тиск, наболіло… але буду боротися до кінця. Історія нового шансу напевно вже не дасть. Хоч не стидно буде…

Іван Виговський

One Reply to “Хоч не стидно буде…”

  1. Якщо це погрози або компромат, то як не крути можна зрозуміти людину, яка коїть ті чи інші справи. Але якщо вона це робить з власної волі, усвідомлюючи наслідки, частіше за гроші, то тут виправдання вже нема. Наші високопосадовці навчились сидіти одним місцем на двох стільцях. Маючи компромат робити збитки державі або з погрозами видавати чужі ідеї за свої. Комбінувати можна як завгодно. Тому я погоджуюсь найбільше з тим, щоб плекати нове покоління і вчити їх розуму.
    З яким сусідом треба мати справи, а з яким не варто!

Leave a Reply